дівчина із рожевого міста. носить кеди, не вдягає намиста читає книги, слухає ельзи, заперечує повністю всі мої тези про енергію дзен і відсутність бога. і що у світі одна дорога та й та, напевно, веде до риму. ця дівчина має цілющу силу і силу волі, щоб мене не вбити. я ніколи не чула від неї крику, ба, навіть тоді, коли я втикала, вона просто сміялася і казала, що я дурна, і що все минеться. дівчина із найбільшим серцем. глибоким словом і чесним ділом. завжди різка і говорить сміло про те, що болить і що дратує. я боюсь вимовляти про неї всує, бо тоді здається —вона зникає. і відносить себе у рожеву зграю липОвих алей, магнолій, кав'ярень, речей, які забирає травень. забирає поволі разом із нею. залишаючи тільки запах хмелю і скупі листи із нової пошти. та книги для неї за останні кошти, в яких я хочу себе передати у рожеве місто, до її кімнати.