Жабокрик - любовімоєїпост | Текст песни

• Тексты песен
• Жабокрик
• любовімоєїпост

любити тебе — це коли нудота стає фізичною,
коли вчишся жити із нею. прокидаєшся вже за звичкою,
а не з бажанням бути саме тут і саме зараз.
поміж очей твоїх, грудної клітки та залоз
поміж чимось буденним таким, що зосталось
зовсім своїм. рідно-чужим. не віддала ж
тебе на шматки, на просто додатки до тексту.

любити тебе --
коли кожне слово не має жодного сенсу
коли перестаєш писати у знак протесту
коли пальці здатні лиш до одного жесту
коли не просиш від себе решту.

любити тебе — це не приймати нічого більше
погодитись із тобою, що у мене погані вірші
це коли змінити себе докорінно уже простіше
ніж звернути увагу такою, якою є.

це знати постійно, що я невимовно гірша,
за кожну із тих, хто стелився тобі до ліжка.
хто ковтав тебе. гладив тебе. грубо і ніжно
на зупинках міських трамваїв та у купе.

любити тебе — це коли безнадійно хвора:
-- на горло — на душу — на голову — на утому—
це коли серед ночі не хочеш вертатись додому.
поки ти робиш вигляд, що спиш.

це коли від пальців синці по усьому тілу
а ти робиш вигляд, що ніби й тобі не боліло.
/ще б навчитись із серцем поводитись так уміло,
коли воно верещить серед сотень тиш/

любити тебе — це коли тріщиш:
по швах/ по долонях/ по грудях/ по нервам/ по тілу
це коли кляла і пеклася три роки і все ж не згоріла
а ти допалив.

любити тебе більше немає сил.
ти мене давно відпустив.
а точніше: ніколи і не тримав

надворі густий ранковий туман.
можна, я розчинюсь у ньому від зараз і назавжди.
археологи будуть гадати від чого такі глибокі сліди
від чого посохли моря і випав в пустелі сніг.
все од того, що я тікала. не зупиняючи ніг
і розколоті гори й діряві серця атмосфер
все через відлуння з моїх ребер.

яке розійшлось словами у тиші.
із вічності у пусте:

п а м я т а й м е н е
п о л ю б и м е н е

Жабокрик еще тексты