Жадан - А однак | Текст песни

• Тексты песен
• Жадан
• А однак

А однак були між собою такі подібні,
З цілим нашим убозтвом пенісів та вагін.
З серцем, що міцно билось у страхові та блаженстві,
І надією, надією, надією.
А однак були між собою такі подібні,
Що ліниві дракони, котрі тяглися повітрям,
Мусили вважати нас братами і сестрами,
Що граються погідно в сонячному саду,
Лише ми про те не знали,
Замкнені кожен у своїй шкірі, роз’єднані,
І не в саду, на гіркій землі.
А однак були між собою такі подібні,
Хоча кожне стебло трави мало свою долю,
Кожен горобець на подвір’ї, кожна польова миша.
І немовля, котре назвуть може Яном, може Терезою,
Народилося на довге щастя, або на ганьбу і страждання
Лише єдиний раз, аж до кінця світу.