Жадан - Місто, в якому вона заховалась | Текст песни

• Тексты песен
• Жадан
• Місто, в якому вона заховалась

Pesni.guru - сайт для Гуру

Місто, в якому вона заховалася, горить прапорами,
лежить під засніженими перевалами.
Мисливці виганяють дичину з протестантських соборів,
блакитні зорі падають в озера,
убиваючи непоквапливу рибу.
Ах, ці вулиці, над якими зависають канатохідці.
Ах, як вони балансують за шкільними вікнами,
викликаючи захват.
Як ухиляються від озерних чайок,
що вихоплюють із її рук золоті невагомі чіпси.

Там, де ми з нею колись жили,
ми не мали часу на спокій і споглядання,
Ми билися об гострий очерет ночі,
Скидали баласт до чорної шахти ліфта,
аби протриматися у повітрі ще одну ніч,
ненавидячи і не пробачаючи,
не приймаючи й не вірячи,
гнівно переживаючи найкращі дні свого життя.

А ось місто, в якому вона нарешті сховалася,
торкає її ніжно з а руку,
відчиняє перед нею свої склади та сховища.
Ах, ці порти, куди сходять вивезені в трюмах сенегальці,
чорне м’ясо сердець, слонова кістка очей.
Ах, ці підвали, паковані сиром,
гостинні протестантські міста, в яких можна пересидіти страшний суд –
такі тут навчені адвокати, такі неприступні мури.
Отам, де ми з нею колись грілися на кухнях,
біля синіх джерел вогню,
по нас не лишилося жодного сліду.
Час, старий канатоходець,
сто разів падав, сто разів підіймався,
зі зламаними ключицями, із залізними зубами.
Йому без різниці, в якому напрямку рухатись
залиже рани, знову танцює між чайками.
Але місто, в якому вона змогла заховатись,
які тут барвисті сукні та сорочки,
яка барвиста шкіра у пілотів і китайських студенток.

Ах, це свіже гірське повітря,
це відчуття крові після виснажливих поцілунків.
Вона нічого не забула там, звідки поїхала – жодного голосу, жодного прокляття.
Життя – це веселе перетягування линви:
з одного боку її тягнуть янголи, з іншого – адвокати.
Адвокатів – більше, але і послуги їхні коштують дорожче.