Ми тут значить обирали всім народом президента: не жлоба, не ліберала, не єврея, не агента, не баптиста, не масона, не невротика, не гея: обирати президента – всенародна епопея.
Обирали, обирали, врешті вибрали в два тури запального патріота героїчної натури. Генерали, кардинали, нагородження, паради. Ще би хтось нам пояснив: а шо він, сука, знову краде?
Українська залізниця, гнуті рейки, стрьомні шпали. Заїбали, заїбали, заїбали, заїбали.
Далі знову обирали депутатів у парламент: щоб ходили на роботу і не клали на регламент, щоб не чорні, не з Донецька, не попи, не аутисти, щоб не підари, не баби, головне – не комуністи.
Обирали, обирали по усіх мажоритарках. В нас у друзях радикали й прапори на аватарках. Воювали по мережі, аж спільноти закипіли. Потім бачимо парламент: що це, сука, за дебіли?
Українська залізниця, гнуті рейки, стрьомні шпали. Заїбали, заїбали, заїбали, заїбали.
Стоїмо тепер всі разом, невідомо, що робити – у кабміні – яничари, у парламенті – бандити. Але попри всі ці зради, попри утиски і втрати – ми не з тих, хто відступає – нумо далі обирати.
Будем далі обирати між ворами й таборами. Головне, завжди ходити з бойовими прапорами. Українська залізниця, гнуті рейки, стрьомні шпали. Заїбали, заїбали, заїбали, заїбали.