Я народився в найкращому місті.
Мені було весело, хоча і тяжко.
І коли ви дивилися останні вісті,
Я добивав останню затяжку.
І коли ви купували собі поп-корни,
Щоби пересидіти дефолт і негоду,
Я продавав свої внутрішні органи,
Щоби не здохнути від злості і голоду.
Удача, мов птах, сидить на плечі.
Китайські гетри, пакистанські м'ячі,
Тайський одяг, в'єтнамська мівіна:
Я залишаюсь - це моя країна.
Моє місто - пластик із гіпсокартоном,
Табак, порошок і суворі портвейни.
Хто міг звалити, той давно за кордоном -
Торгує піцою, чистить басейни.
Свобода совісті, відкриті ринки.
Ловіть свій шанс, ще все може статися.
Я залишаюсь прогрівати будинки,
Щоби вам було куди повертатися.
Удача, мов птах, сидить на плечі.
Китайські гетри, пакистанські м'ячі,
Тайський одяг, в'єтнамська мівіна:
Я залишаюсь - це моя країна.
А ті, що хочуть наглядати за мною,
Справляють, як вміють, солодке враження,
Ховають від мене свою параною
І говорять мені про загальне покращення.
Все розуміють і вміють пробачити,
Дають паспорти і забирають пожертви.
Я б теж звалив, але хочу побачити,
Як вони будуть один одного жерти.
Удача, мов птах, сидить на плечі.
Китайські гетри, пакистанські м'ячі,
Тайський одяг, в'єтнамська мівіна:
Я залишаюсь - це моя країна.
Жадан і Собаки еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1