Виряджала мати сина: Йди, служи, синочку мій! Рідну землю боронити - Це обов'язок святий! Раптом випав серед літа На троянди білий сніг, Син із війська не вернувся Вже на батьківський поріг.
Приспів: А мати жде, а мати виглядає Чаїно квилить мамина душа, Тривожно серце з болю завмирає, Пішов солдат і не сказав \"Прощай!\" А мати жде, все ж вигляда синочка, Пішов у вічність в сяйві юних літ, Лишилась мамі вишита сорочка, Шинеля сіра, наче моноліт.
Посивіла з горя мати, Болем зойкнула душа, Бо згадала як маленьким Син навстріч їй поспішав. Небо плакало дощами, Гасли зорі угорі, Носять квіти на могили Всі солдатські матері.