Женька Мед - 4 | Текст песни

• Тексты песен
• Женька Мед
• 4

У коси вітру вплелися пожовклі листи
Дрібним дощем плачуть міські дахи
Птахи
Птахи
Шукають прихистку й тепла
І ти
І ти
В цю осінь з ними увійшла
І я тепер топчу посохлі трави
на стежках
Що мов ведуть до забуття
Без каяття
Без каяття
Земля сховала твоє тепло
До забуття
До забуття
Тобі лишивши тільки крок
І з криками вривається вітер крізь рами віконні
Мене кидаючи в ніч у її темну безодню
календарі зависли час немов застиг
Я вкотре вертаючись на свій поріг
Не зустрівши там тебе завмираю на мить
Забувши про те що тебе вже не зустріть