Клята кава замість крові давно з ран тече У метро чекаю знову я твоє плече
дві години здавалось так багато Вчора траур а сьогодні- свято
Десь пісок з водою є, а у нас- цемент ти малюєш ліс а я згадую момент
чи так можна чи доречно моє рішення безперечне
покидаю все поки дають згоду у моїй голові таргани Місто проводжає та тримає негода якщо хочеш- мене дожени покидаю все де найменший сенс в тому хто я і навіщо. Може океан Допоможе нам. А поки слухай, як вітер свище.
Я читаю наче книгу карту всих доріг прямувати а ж до сонця з нас ніхто не міг
та тікали інфантильні діти ми горіли, хоч не могли горіти