Ми спалююєм одні у вирі постійних думок останній ковток, тепла і зупинивши час шукаємо кордони світла і тіні ми закриваємо руками без того самотні серця не потрібні слова ні давай залишимось у двох і наче божевільні
ми спалюємо дні у вирі останніх новин Без жодних причин кінець і повернути час намагаємось У нотах світла і тінні
ми закриваємо руками без того самотні серця не потрібні слова ні давай залишимось у двох і наче божевільні
ми гасимо свічки с коли у вікнах ніч коли нвколо сніг , ходимо босоніж цілуємо вуста і забуваєм їх залишимось у двох лише у двох
і дотик губ у пітьме переплітає наші долоні серця стук коли не вистачає слів
і твої вії трішки солоні
Давай забудемо усе усе таке неважливе тепер впусти мене до своїх мрій я розчиняюсь у тобі .. 2 р