До Бога підношу вечірню молитву, Як сонце закотиться тихо за гори. Як зіроньку в небі лиш трішечки видно, Я змученим серцем здіймаюся вгору. Душа, як бандура журливо співає. Торкається вітер її полиновий. І бачить мій Батько, і чує, і знає Ту лагідну пісню мою вечорову. Бринять зачаровано струни молитви, І вдячна сльоза випромінює радість. Я серце своє залишаю відкритим, Хай Небо наповнить його благодаттю. Вечірня молитва, вечірня подяка Хай лине до Бога від щирого серця. Розійдуться хмари, розсіється мряка. І Бог на благання моє озоветься