Денниця вітала, Сонце зустрічала
Дажбог не барився в небі Він з'явився.
В нього гарний пишний златий вус,
Він торкає ним країну Русь.
В Коло-Сваргу люди рано в полі стали
Прославляти Бога вони намір мали.
І полетіла пісня до небес
Симаргл поніс її туди, крилатий пес.
Подивись Дажбоже, Сонце наше гоже
За Вкраїну й волю русич вмерти може,
Але достатньо того вже
Най та Мара ворожий стан тепер стриже.
Скільки було суму коли Русь упала,
Та за десять сотень Україна встала.
І повернувся Рідний Дивний Бог
Він знову став на наш, не на чужий порог.
Живосил и Богумир еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1