Вже луги одцвіли і померзли ліси, Чисте дзеркало рік не блищить, як колись-бо... Сонця й степу сини йшли на захист Русі, Не давали свою зруйнувати колиску.
Приспів: Артанія – рідний край, де зродився і ріс, Артанія, я не бачив твоїх гірких сліз, Але бачив на заході сонця силуети твоїх черекис.
Скільки літ відбуло, скільки вітрів гуло, Скільки злив заливало священну цю землю. Падав тут печеніг до порогів твоїх, Падав турок, татарин, і скошений стих.
Приспів.
Волелюбливий край! Ти і зараз згадай, Як тікали з твоїх берегів посіпаки. Край арійських вождів і русинських князів, Славний край козаків, край гайдамаків