і коли попередні війська позбавили місто ароматів кохання, на горизонті зненацька з'явилась вона – для когось – колишня, для міста – остання.
їй не треба було данини і рабів, вона не бажала тортур і знущання. вона лише мовчки взялась за відновлення стін, вона лише тихо позбавила місто страждання.
вона любила і зводила стіни, звела церкву й збудувала шпиталь. місто здалось їй, піднявши білі хустини. вона ж завжди мовчала і не ставила жодних питань.
вона не питала про кількість загиблих, про втрачені сили та пр`олиту кров. вона просто всі сили віддала на місто, вона просто на плечах, жіночих та ніжних, принесла до цього міста любов.
--- Ніхто і не згадував, що колись у них відбулася війна. але кожен у місті завжди пам`ятав, коли у ньому з`явилась вона.