Як тільки півні починаюсь співати Запалиться вогник деінде в селі Доярки встають і виходять із хати Робити найбільші дива на землі
Ідуть доярки Ооо, доярки Ооо, доярки Ооо, доярки
Хто бачив їх працю, цілує їм руки Бо знає у кожної: добра душа Я вдячно і щиро, від чистого серця Складаю про їхню роботу вірша Додому ідуть і співають доярки Хоч стомлені дуже, не падають з ніг Веселі добрі, не схильні до чарки Красуні дівчата колгоспних доріг
Ідуть доярки Ооо, доярки Ооо, доярки Ооо, доярки
У інших на одязі плями бензину а я їхня - святим молоком віддає Працюють натхненно, не знають зупину Бо люблять так щиро мистецтво своє
Ідуть доярки Ооо, доярки Ооо, доярки Ооо, доярки
Я був у селі, пам'ятаю дитинство І спогад один пронесу крізь роки Виходить доярка, виносить напитись І я молоко п'ю у неї із руки Народиться пісня молочна і свіжа Як тільки відчується смак молока Я син хлібороба, їм хліба наріжу Дояркою бути - це доля така