Може той спів не лунав звідусіль - А лиш соколом збитим впав долілиць, Розгорнув свої крила і зхаркнув затхлу кров, Що крізь землі родючі зтекла до криниць.
Пийте, жріть закислу гниль, Братами звіться, чортом прокажені. Звитяги стяг загублено блищить В руках пияк й червоних навіжених.