Сповна нажерся вже я іменем твоїм. Скорботи зламані щелепи Гниллям зтікаючі крізь нігті - Одне твоє ім'я, хоч тисячі я чув. Безжалісна симфонія життя, щоб підпирати ним нові могильні плити.
Сповна нажерся вже я іменем твоїм. Чи чорт, чи Бог - дрантя жидівське й тільки.
В нестерпних муках я піднявшись із колін холодний бруд земний ковтав, щоб встати знову.
Вогняний янгол, месник згинувших в пітьмі Новою зіркою злетить в небесні кручі. Впаде шматками в хаос херувім - На сміх усім.