1. Знаєш, я обіцяв - не напишу ні слова Сумна мелодія, більше не стане за основу Скажи як встати? Благаю! Мені ж тут важко Молюсь на ікону, коли колить душу - яка і так внатяжку
Я загубив себе, багато даного було батьками Скажи - як подивитись в очі, мамі? Шукав себе в компаніях яким по суті нуль ціна Якби ви знали, яка душа скалічена
Мам, не плач, я поміняюсь Мені хватить сили І обіцяю - ти будеш пишатись Своїм одним - єдиним сином
Приспів: Так багато написав, і так мало вірив Скільки зупинявся ідучи до цілі Хто заставив випити до дна - ВОНА Та що вірить в почуття, сильні почуття
2. І лиш вона, та що стала світлом у пітьмі безмежній Зуміла покохати до безтями - я залежний Зуміла погасити те що так пекло Я не писав би це, якби не бачив дно
І моя доля колія - вона, водила колами Минуле поколене, стало метою заново, з нуля почати Шукати зміни, Ж/Д вокзали, чужі міста стали своїми Знайомі вулички нічого Львова, вклеєні в фотоальбоми
І її запах пам'ятають стіни мого дому, хоч за плечима вже десяток пісень Та навіть більше, ця пісня як і ти - вона не схожа на всіх інших А нам! А нам би полум'я в душі, а нам би погляди сталеві І скільки бачило болі в ночі, моє місто левів!
Приспів: Так багато написав, і так мало вірив Скільки зупинявся ідучи до цілі Хто заставив випити до дна - ВОНА Та що вірить в почуття, сильні почуття