Спить село, де зарощені трави, Вітерець в верболозах заснув. Десь заграла плакуча гітара, Там дівчина стрічає весну.
Ти поїдеш далеко-далеко Так далеко від мого села І ніколи мене не згадаєш Що у тебе дівчина була
Ти поїдеш далеко-далеко І мене покидаєш одну І ніколи мене не згадаєш, А з другою зустрінеш весну. Рік пройшов у тяжкому чеканні І прийшла довгождана весна. Дівчинонька прийшла до калини А милого нема та й нема.
І нема вже його і не буде, Бо така вже дівоча судьба. Будеш знати, як хлопців кохати, І як вірить у їхні слова.