музика Володимира Івасюка слова Ростислава Братуня
Там над могилою героя скорбота схилених дерев, які шепочуть в неспокої, що він живий, що не умер.
Весни не вбити, не здолати, юнацьких не згасити літ. І син живе, бо вічна мати, і вічний молодості квіт.
Полине пісня ця з вітрами, пелюсток снігом в далину. Юнак живе десь поміж нами, свою шукаючи весну.
Весни не вбити, не здолати, юнацьких не згасити літ. І син живе, бо вічна мати, і вічний молодості квіт.
Його роки пливуть над сітом, немов хмариноньки ясні. А він коханням не зігрітий палав у вічному вогні.
Весни не вбити, не здолати, юнацьких не згасити літ. І син живе, бо вічна мати, і вічний молодості квіт. І син живе, бо вічна мати, і вічний молодості квіт.