Я в собі відкрила Безмежну легкість тіла, Щастя хвиля підхопила. Ховає правду безмежно щирий дотик І гріє руку мій чудо-друг наркотик. А я зі стелі розглядаю феєричну казку, Обираю свій таємний простір варіантів Але молю не кажи, будь ласка. Звідки взялось джерело тих таємничих снів.
Приспів: Знаєш, я вже не граю, Я сльози не ховаю. За два кроки до краю Тримай мене, благаю!
Обернулись сни усі у гучні кошмари, І зазира агонія у душі підвали, За польоти розплачуся у дикий спосіб – Я була колись потрібна, а тепер ось я! Я шукаю вимикач на слабкому тілі, Проклинаю тих, хто дав в отруті розчинитись Стерли грати та забрали цілі, А я теж думала, що зможу зупинитись.