набридло вкотре рятувати світ від інфекції твоєї вроди п\"яне місто криє паровий сніг нас несе по ночі вбивча насолода
фактично самі нас зупиняти не безпечно один від одного п\"яні ми божевільні безперечно
ми знов гвалтуємо шалений світ розішлись вітри розкутої природи твоє тіло стало інструментом втіх надглибокий подих бунтівной свободи
розважлива скінчилась мить стихають всі пісні лиш оголений глибокій слід лишаємо в собі ми в обіймах просто танемо ми крокуємо день за днем знов в майбутньому згадаємо запалимо й вдихнем