а ти вся така – на понтах і на нервах а я весь такий – ващє пацанчег втирав тобі щось грузив безперервно та ти пропускала повз вуха перли не пропустивши ані стаканчика це вічне твоє мартіні з цитриною ці американо мої з молоком в історію кулінарії вписані терцинами в історію кохання – одним рядком бо ти вся така – лиха й небезпечна бо я весь такий – і лінивий і лівий королево моя візьми в дар собі перстень будьмо уважні! будьмо сміливі!
печеньки
ну але ж ти не побудеш на місці! куди тебе знову тепер несе? я тут сиджу пописую вірші чайок попиваю то те то се де тебе носить? шо тобі треба? в чому твій пунктик і де твій пункт? небо воно ніби всюди – небо води – вода земля – грунт а ти як ракета земля-повітря а іноді як земля-земля і вже не стає ні терпіння ні вітру щоб збити твій курс з бойового руля
пливе корабель мій тримається курсу – під воду іде потихеньку.. а ти прилітай як тебе попустить – у мене тут є печеньки..