Скільки ж недописаних творів нездійснених мрій, випущених далеко за море образливих слів, і я мрію що наші мрії будуть почуті Богом, і ми не будемо знати на серці тривоги, усі наші біди розвіються у безмежному небі, хочеш змінити когось почни з самого себе, кожен день для тебе має бути особливим, тому-що такій даті як сьогодні більше бути неможливо, які ми таке й життя і воно нам дано лише один раз, і не потрібно гаяти на щось погане наш дорогоцінний час, і ми не знаємо того що буде з нами далі, з надією на краще кожен день ми крутимо педалі, завтра не наступить завтра це знову сьогодні, добра тим хто нас любить хай вони не будуть самотні,
ПР радій кожному дню і не звертай уваги на всяку фігню, у всьому є каплина добра ось вже видніється гора, і наша схема така щоб не зірвалася рука, бо полетиш ти до дна там де висока стіна, і залишиться вона на всьому світі одна, і буде пити до дна за те що з нею тебе нема.
у кожного із нас є своя єдина життєва роль, і хтось буде занедбаний слуга а хтось жорстокий король, прийде герой який спасе все боязливе людство, це буде той хто більше всіх проявить благородство, і люди з облегшенням здихнуть з надією на нове життя, в лице тобі дмухнуть знаючи що назад вже їм не буде вороття, завжди хтось має бути першим а за ним піде і решта, в бій ідуть відважні вершники для оборони Будапешта, інколи нам здається що іти далі сил вже немає, потім розумієш що щось тебе все ж таки тримає, закриваючи двері ти кудись виходиш із дому, сильно навушники в вуха не відчуваючи втоми, хто ми де ми і для чого тут ким ми є і ким ще маємо бути,
для того щоб цілі своєї досягнути ти повинен про все негативне забути, тільки не зупиняйся на пів дорозі тому-що йти далі ти ще в змозі це наше життя нас у різні ситуації закидає, і щоб там не було нам завжди потрібно іти далі, буває лежиш вечером і думаєш щось потрібно змінювати, а зранку встаєш і починаєш все теж саме діяти, інколи здається що вже немає виходу з цього лабіринту, але не зважаючи на це ти йди далі без зупинку, і ти побачиш наскільки красива перемога, ця єдина ведуча до твого дому дорога, єдине місце де тебе справді будуть чекати, це батьківський дім і твої єдині батько й мати, адже вони не будуть ніколи на тебе зла тримати, попросять щось нове про себе розказати завжди ы в усьому будуть тобы допомагати, можливо й не красива ця пісня але в ній правда, і тут буде стояти крапка.