Чому ти в моїй голові? Чому очі твої і вуста, Чому руки твої і краса, Захоплюють подих мені?
Що зробив я тобі уві сні? Що омріяв необачливо я? Чому в моїй голові, Твій подих та серцебиття?
Хочу кричати, співати, літати, Над світом здійматись у небі. І з Богом поговорити, Спитати у нього про тебе.
Чи його ти творіння? - Питаю, Чи створена ним ця краса? Чи може диявола жартом, Вона тобі надана?
Чому ти в моїй голові? Чому очі твої і вуста, Чому руки твої і краса, З розуму зводять мене?
Що зробив я тобі уві сні? Що омріяв необачлио я? Чому в моїй голові, Твій образ сіяє в потьмах Моєї душі?
Скільки разів я назад вже вертав, Скільки шляхів я знаходив. Але жоден із них ще ніколи мене До тебе не приводив.
Я блукаю в пітьмі, в лабіринті думок, І безліч безглуздих пліток, Зачіпляючи все оминають, Тільки тебе.
Хоч куди б я не йшов, хоч куди б не дививсь, Я шукаю тебе, шукаю тільки тебе. Кожен крок у перед, як найдалі вперед, Мене від тебе жене, у невідомість веде.
І я не спроможний більш ні на що. За що?
Чому ти в моїй голові? Чому очі твої і вуста, Чому руки твої і краса, Захоплюють подих мені?
Що зробив я тобі уві сні? Що омріяв необачливо я? Чому в моїй голові, Твій подих та серцебиття?