Злам - Невиправдана Втрата | Текст песни

• Тексты песен
• Злам
• Невиправдана Втрата

Здіймає пил могутня сила,
без цілі прямує вперед.
Невтомно і сліпо.
Куди несешся так стрімголов?
За весь цей шлях я й половини не згадаю.
Так швидко, що в очах пливе.
І я не бачу що повз мене пролітає.
Збагнути часу не було всього, що зачепило.
Скажи на мені начистоту.
Куди прямуєш? Що хочеш донести.
Нас з тобою не чекають там, не заготовлено, повір.
Цінності для мене не має усе те, що позаду залишив.
Це жертви до ніг минулих днів, це жертви, до яких я звик.
Вставай! Нас вже наздоганяють, я чую запах хижаків.
Під ногами загнаних у кут здригається тверда, жене вперед їх відчай.
Їм будь хто зійде на поталу втопити у своїй вині. Щоб хоч трохи легше стало.
Щоб забутися на мить, як залежність б’є по крилах.
Вперед! Щоб хоч трохи легше стало.
Від невиправданих мук. Мрій розбитих вщент об скелі.
Вперед!
Але життя скінчиться в дорозі, чим відрізняюся від них.
В твоїх словах примарні нагороди , як мені їх досягти?
Тепер я бачу куди прямуєш ти! Як же помиляються усі.
Для тебе справжньою насолодою були, ті півстоліття, що пішли в нікуди.
Ти вміло продаєш пусті надії
За обрій тягнеться жива стіна.
І всі чекають почути чого варте їх життя.
Я був серед них, тепер стою тут сам, чекаю,
Коли охопить відчай.
Я бачив все, готовий розчинитись.

Злам еще тексты