що заважає нам відірватися від землі чому народжені палати човгають немов старі? про що ви, про що ви мрієте ? сидячи в палатах, перегортаючи сторінки щастя, ліки про досягнення мети? дивіться як гаснуть на очах, як гинуть мрії молоді
час згортає всі дороги нахабно глузуючи з кожного з нас де межа що блокує нас
тонучі човни від золота потрібно вже давно відбути але ми втратили голову і забули ми вже забули про гори що так присягались скорити невже наші зорі згасли не почавши горіти
і що тепер ти скажеш коли затягнуті гвинти і не прокинешся від страху і не запалиш заново свічки ця тенденція втрачати тягне в обійми свої
і коли ти втратиш голос свій, ти згадай про нас, тих хто не дійшов, тих хто згубив свій шлях. шлях.