♥Злата Огневич [Пристрасть....♥] - Зупиню мить мінливу, серцю дам сліз гарячих і туман нам як ложе простелю. Без вогню ніч зігрію, сум як попіл розвію і собі я зізнаюсь, що люблю. | Текст песни

• Тексты песен
• ♥Злата Огневич [Пристрасть....♥]
• Зупиню мить мінливу, серцю дам сліз гарячих і туман нам як ложе простелю. Без вогню ніч зігрію, сум як попіл розвію і собі я зізнаюсь, що люблю.

Залишу напевно минуле без жалю, крок собі на зустріч я зроблю.
Спитаю, у тиші: «Як бути? Що далі? Де той що люблю?»
На межі надії, я чекати буду, сновидіння оживуть.

Зупиню мить мінливу,
серцю дам сліз гарячих
і туман нам як ложе простелю.
Без вогню ніч зігрію,
сум як попіл розвію
і собі я зізнаюсь, що люблю.

Видіння розтане, як потяг в туманах, мить на деньці серця збережу.
Спитаю у тиші: «Кохання – омана? Чом за ним тужу?»
І крізь сон неначе, знову я побачу все, що сталось на яву.

Зупиню мить мінливу,
серцю дам сліз гарячих
і туман нам як ложе простелю.
Без вогню ніч зігрію,
сум як попіл розвію
і собі я зізнаюсь, що люблю.

Зупиню мить мінливу,
серцю дам сліз гарячих
і туман нам як ложе простелю.
Без вогню ніч зігрію,
сум як попіл розвію
все зроблю щоб ти бачив, що люблю.