Залишу, напевно, минуле без жалю Крок собі назустріч я зроблю Спитаю у тиші як бути, що далі? Де той, що люблю На межі надії Я чекати буду Сноведіння оживуть
Зупиню мить мінливу Серцю дам сліз гарячих І туман нам, як ложе, простелю Без вогню ніч зігрію Сум як попіл розвію І собі я зізнаюсь, що люблю
Видіння розтане Як потяг в туманах Мить на день зі серця збережу Спитаю у тиші кохання - омана Чом за ним тужу? І крізь сон неначе Знову я побачу Все, що сталось наяву
Зупиню мить мінливу Серцю дам сліз гарячих І туман нам, як ложе, простелю Без вогню ніч зігрію Сум як попіл розвію І собі я зізнаюсь, що люблю
Зупиню мить мінливу Серцю дам сліз гарячих І туман нам, як ложе, простелю Без вогню ніч зігрію Сум як попіл розвію Все зроблю, щоб ти бачив, що люблю...