Знаєш,забудь про все. Знаєш ,забудь про те минуле, Ти ж добре знаєш : Коли любила Я,ти не любив мене, Тепер любов моя -до тебе охолола. Я більше не засну в сльозах -Ніколи. Я більше не спитаю - де ти ходиш? Я більше не спитаю - чи любиш ти мене? Тепер,любов твоя - мені, зовсім не потрібна. Ти мене навчив любити,дякую тобі за це, Але в душі моїй для тебе місця вже нема, І в тебе більше не закохаюсь Я. Ти правий - таке не забувається, Але в душі займає місце - мале. То були дивовижні відчуття, З часом надіюсь знову закохаюсь я, Але в людину ,яка покохає мене. Завдяки тобі,моє дитинство Було веселе і водночас складне, Я не тримаю на тебе зла, Я стала сильною,зімною тільки ті - Кому потрібна я. До тебе почуттів - не залишилось, Ну а це пишу ,щоб потім якось Згадати, як то вперше закохалась, І наскільки була сильною вже тоді, Що все в собі тримала, Просто в світі є такі, що все в собі тримають Надіються виключно на себе. Дякую тобі за все.За те Що повірила в себе.)