У даль віків біжить Дніпро, сурмить дзвінка вода. Весніє нам живе тепло, ясніє нам людське добро, Не подолає радості біда. Глибокий світ і чути віддаля Дніпрова бистрина мов промовля. Хай щастить вам, люди добрі, Хай пісні летять за обрій, Щира дружба стане на рушник. Хай щастить вам, люди добрі, Хай серця і ваші долі Б"ють у струни сонячних музик. Гойдає ніч зорю Карпат, несе до полонин. Повторить знов луна стократ: Тобі я брат, мені ти брат, Бо, наче батько, край у нас один. Високий світ і чути віддаля Береться в голоси моя земля. Таврійський степ туге зерно Кладе у колоски. Усе, усе, що нам дано, Не заросте вже полином, Бо знаєш силу братньої руки. Широкий світ і чути віддаля Говорять на вітрах степи - поля. Хай щастить вам, люди добрі, Хай пісні летять за обрій, Щира дружба стане на рушник. Хай щастить вам, люди добрі, Хай серця і ваші долі Б"ють у струни сонячних музик. Б"ють у струни сонячних музик. Б"ють у струни сонячних музик.