Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться, Ой як болить моє серце, А сльзи не ллються.
Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу. Тільки тоді і полегша, Як нишком поплачу.
Не поправлять сльози щастя, Серцю легше буде, Хто щасливим був часочок, По смерті не забуде...
Єсть же люди, що і моїй Завидують долі, Чи щаслива та билинка, Що росте на полі?
Що на полі, що на пісках, Без роси, на сонці? Тяжко жити без милого І в своїй сторонці!
Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися! Як я, бідна, тут горюю, Прийди подивися.
Полетіла б я до тебе, Та крилець не маю, Щоб побачив, як без тебе З горя висихаю.
До кого я пригорнуся, І хто пригoлубить, Коли тепер того нема, Який мене любить? ................................................................. Пісня Марусі Чурай «Віють вітри, віють буйні» передає почуття самотньої дівчини, яка страждає в розлуці з «милим, чорнобривим». Для неї це – «люте горе», вона себе порівнює з билинкЬю в полі, що росте на піску, без роси, на сонці. Починається твір поетичним паралелізмом (дерева гнуться – сльози не ллються) і закінчується риторичними питальними та окличними реченнями. Має струнку організацію, дуже мелодійний, і донині користується популярністю. Тема: відтворення страждань дівчини за своїм милим. Ідея: возвеличення щирого почуття кохання. Художні особливості твору Метафори: «віють вітри», «дерева гнуться». Епітети: «Щаслива билинка», «люте горе», «тяжко жити». , Риторичні запитання: «Чи щаслива ж та билинка, що росте на полі?», «Що на полі, що на пісках, без роси, на сонці?», «Де ти, милий, чорнобривий? Де ти?». Риторичний оклик: «Озовися!» . ............................................... Пісню «Віють вітри, віють буйні» на початку XIX ст. видатний український письменник Іван Котляревський використав у п’єсі «Наталка Полтавка». Її виконує головна героїня на початку твору. Пізніше Микола Лисенко створив геніальну однойменну національну оперу, яка й нині не сходить зі сцен театрів. Перша ж арія Наталки «Віють вітри, віють буйні» вважається шедевром світової ліричної пісні. ..................................................