Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями , Бо москалі — чужі люде, Роблять лихо з вами. Москаль любить жартуючи, Жартуючи кине; Піде в свою Московщину, А дівчина гине - Якби сама, ще б нічого, А то й стара мати, Що привела на світ божий, Мусить погибати. Серце в’яне співаючи, Коли знає за що; Люде серця не побачать, А скажуть — ледащо! Кохайтеся ж, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі — чужі люде, Знущаються вами. .............................. http://schoollit.com.ua/katerina/ .................................. Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: соціально-побутова поема.
Провідний мотив: зображення трагічної долі жінки-покритки й дитини-безбатченка в кріпосному суспільстві.
Головні герої: Катерина, її батько й мати, син Івась, москаль Іван.
Сюжет твору: кохання Катрі з офіцером — від’їзд москаля — народження нешлюбного сина — вигнання батьками дочки з дому — поневіряння Катрі на чужині — зустріч із москалем Іваном — самогубство героїні (в епілозі — сцена зустрічі Івася-підлітка з батьком). .................................. Тема: доля жінки-матері у тогочасному суспільстві. Ідея: гнівний осуд панської розбещеності, співчуття жінці-матері, захист знедолених. Ідея вільного кохання. ................................ Катерина — образ України. Іван — образ байстрюка. Офіцер — негідник (в кульмінації). Колізія: трагічна (відцурався коханий, родина, суспільство).
Поема «Катерина» написана 1838 p. Уперше була надрукована в «Кобзарі» 1840 р ...................................Ліричний вступ Поема розпочинається зверненням-застереженням до дівчат не кохати москалів-па-ничів, бо їхня «любов» зрадлива, легковажна, а покинуті «москалями» дівчата часто гинуть морально або накладають на себе руки. Сюжетна основа твору – розповідь про нещасливе кохання сільської дівчини Кат-рі, яка на свою біду полюбила пана-офіцера. Зав’язка сюжету Знайомство Катерини з офіцером Іваном, його від’їзд і народження у Катрі поза-шлюбного сина, що викликало осуд усього села. Перший розділ закінчується повідомленням про те, що «вернулись москалики», але «іншими шляхами» (не до Катерини, яка все чекає на батька дитини). Батьки, при-слухаючись до суспільної думки, не можуть чекати. Другий розділ починається драматичною сценою. У глибокій зажурі сидять за сто-лом батьки Катерини. Мати докоряє дочці тим, що вона, не пошанувавши ні своєї, ні батьківської честі, народила позашлюбне дитя, що є великою ганьбою. Батькам кра-ще не мати на старості підтримки від дочки, аніж на кожному кроці чути глузування з боку односельців. Тому мати проганяє Катерину, наказавши не зізнаватися нікому, що в неї є мати:
Проклятий час-годинонька, Що ти народилась! Якби знала, до схід сонця Була б утопила…
Катерина падає на коліна, просячи пробачення. Але батьки непохитні у своєму рі-шенні. «Молись Богу та йди собі – мені легше буде», – звучать слова батька. Третій розділ розпочинається спокійним пейзажем, що підкреслює контрастність між природою і суспільним життям. Катерина з дитиною блукає «чи в лісі», «чи на полі», «чи в діброві з-під колоди вовка виглядає», прямуючи на схід. Зустрічає чумаків, розповідає про свою нещасливу долю. Настала зима, а Катерина майже боса йде в Московщину. Покритка зустрічає « москаликів », та на ввічливе запитання про Івана почула від них у відповідь грубий, образливий жарт. Четвертий розділ Кульмінація – зустріч Катерини з Іваном.. Сподіваючись на обіцяні почуття, дівчина звертається до офіцера ніжними словами, але той робить вигляд, що не знає її, дає грубий наказ прибрати її з дороги. Розв’язка • У розпачі Катерина залишає дитину серед шляху, а сама топиться у ставку. П’ятий розділ (виконує роль епілогу): син Катерини (уже підліток) – поводир у сліпого кобзаря. Хвилюючою є його зустріч “з батьком, тепер великим паном, що відцурався своєї дитини.