Ніч яка місячна, зоряна, ясная, Видно, хоч голки збирай; Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай! Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай!
Сядем укупочці тут під калиною, І над панами я пан! Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею Стелеться в полі туман. Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею Стелеться в полі туман.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько, Тепло — ні вітру, ні хмар, Я тебе пригорну до свого серденька, А воно палке, як жар. Я тебе пригорну до свого серденька, А воно палке, як жар.
Ніч яка місячна, зоряна, ясная, Видно, хоч голки збирай; Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай! Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай!