Ой у полі озерце, Там плавало відерце. Туди ішло два донці, Зустріли їх молодці. — Ой ви, донці, ви, донці, Накажіте дівоньці: Хай вона мене не жде, Хай вона заміж іде. Як дівчина зачула, Із улиці рухнула; Не добігла до воріт, Ухватилась за живіт. — Ой матусю, матусю, Що будемо робити, — Не хоче друг любити. — Біжи, доню, до гаю, Копай зілля розмаю! Не добігла до гаю, Найшла зілля розмаю, Стала зілля варити; Став друг її любити.