А там, за синім небосхилом
Любов з весню одцвіла,
Роки пройшли та образ милий
На серці тугу навіва.
Ми вже не діти, наші діти
До хати внуків привели.
Та ми не можемо старіти,
Бо в серці юність зберегли.
Приспів:
Пройшли роки та в серці згадка,
Як човен в морі, вирина.
Як Вам живеться, емігрантко, |
Моєї юнності весна? | (2)
А там вже літо, пізнє літо,
Ледь прохолоду навіва.
Любов'ю серця не зігріти,
Якщо в душі уже зима.
Ми вже не діти, наші діти
До хати внуків привели.
Та ми не можемо старіти,
Бо в серці юність зберегли.
Приспів.
Иво Бобул еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2