Поховано надії всі і мрії,
Ось череповище чорніє віддалік.
Іде, несучи пахощі Марія,
Забувшись і згубивши часу лік.
Здираються об камінь ноги босі,
Скорбота залягла в душі німа.
Та раптом, мов відлуння стоголосе пронеслося:
"Живого серед мертвих вже нема!"
Не шукайте, не шукайте
ви живого серед мертвих,
Не здолає сонця крижана зима,
Хай весна вам усміхнеться
І видзвонює у серці: "Він воскрес!
Його між мертвими нема!"
І ми, буває, молимось розбиті,
Забувши вірність Божих обітниць:
"О, Боже, збережи нас в цьому світі,
Як бережеш кришталь Своїх зіниць"
Любов і світ засніжило, занесло,
Та чуємо утіху від Отця:
"Разом з Христом над світом
Вас піднесла і воскресла
Любов, якій немає вже кінця".
Игорь Мельничук еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1