- Ирина Цуканова - Мати (минус) | Текст песни

• Тексты песен
• - Ирина Цуканова
• Мати (минус)

Із-за обрію над полем сонце випливало,
А на полі спозаранку мати жито жала.
Та й звернулася до сонця, та його питала
Про єдиного синочка, що з війни чекала.
Ой ти, сонечко, ласкаве, ти нас зігріваєш,
І згори ти нашу грішну землю оглядаш.
Усе бачиш, усе чуєш, все на світі знаєш.
Де синочок мій єдиний, чи мені підкажеш

А на полі біля жінки той сусідка була,
Як зверталася до сонця взяла i почула.
Так спитала Що ти кажеш, чи може забула,
Що пройшло уже п’ять років, як війна минула
Як живий був твій синочок, чи б не повернувся
Чи гадаєш ти до дому стежки він забувся
Чи ти думаш саму б тебе він полишив
Певно, десь у бур’яні вiн голову схилив.

Також поруч жито жав чоловік сусідки,
Та дуже йому жаль стало тої жінки.
Вiн промовив до дружини Облиш бідну мати,
Бо від горя може легко розуму не стати
- Зовсім я не божевльна - мати їм сказала, -
Нащо кажете, що вмер він, Хіба ж я не знала
Через те, що він не поруч, то вже ж не любити
В моїм серці мій синочок завжди буде жити
- Він для мене подих вітра, що ласка обличчя,
А струмок бринить, немов, голос його кличе,
А ріка блищить на сонці – то усмішка сина.
Не утримає ніколи рідного могила.