Коли тобі нема різниці Чи то на дворі день чи ніч І лиш з собою наодинці Ти розумієш у чім річ Бо соромно тобі згадати Роки минулого життя Й нема також чого чекати Від завтрашнього майбуття
Приспів: Коли втрачаєш ти останню мрію Коли згасає полум’я життя Господь дає тобі надію І відкриває сенс буття На Божої надії крилах Ти подолаєш прірву небуття Мов на швидких міцних вітрилах Ще й іншим принесеш ти каяття
Життєвії незгоди – бурне море Молитва – то є човен твій А шторм жахливий – то є людське горе Що все руйнує й забирає твій спокій Коли любові першої згасає промінь То на маяк надії погляд свій здійми Коли твій човен поглина невір’я повінь Там віру винайдеш, до нього ти пливи