Книжка. Підлога. Кава. Тривога. Сон моя мрія. Я дія, а ти – протидія.
Холод в ногах, шепіт у грудях. Недавно збагнув, що не тямлю у людях. Хто такі люди? Хто такі люди? Квитків уже немає, місць вже не буде. Батарея холодна, за вікном Антарктида. Ще й ти влаштувала мені тут кориду. Іди-но вже спати. Вали вже додому, Ми тут не потрібні ніколи нікому...
Вже десять рядків я марю і скиглю. Нарікання мої такі великі і стиглі. Я більше не можу, хоч так цього хочу, Прошу тебе більш не дивись мені в очі. Дивись краще в стелю – там тихо і гарно, А я йду пройдусь, та знаю що марно. Сидіти вже тут не маю терплячки, Вчепився до тебе як досадна болячка. Ти ж знаєш що хочеш, ти маєш свій план, А з мене вже досить. Все. Рука. Стоп-кран.
Книжка. Підлога. Кава. Тривога. Сон моя мрія. Я дія, а ти – протидія...