Люди блукають, і шукають Щастя в грошах і в майні... Я не знаю, скільки можна Плавати в лайні. Скільки можна вітра в полі Ловити без надій... Бути власником брехні І нездійсненних мрій.
Чи сміятись, чи плакати – Не знаю що робити. Як мені далі бути? І взагалі як жити? Де набратись мудрості, розуму і сили? Я не бачив цього там, Де мене носило...
Я сьогодні вийшов в поле, Вдосвіта дививсь на небо І в ньому бачив силу Твою. Брав руками ясні зорі І забув про власне горе... Душу заспокоїв свою.
Люди блукають, і шукають Щастя в грошах і в майні... Не в знанні. Не в знанні. Не в знанні...