Єсть у мене одна
Розпачлива, сумна,
Одинокая зірка ясная;
Сеї ж ночі дарма
її кличу, – нема!
Я стою у журбі самотная.
І шукаю вгорі
Я тієї зорі:
«Ох, зійди, моя зірко лагідна!»
Але зорі мені
Шлють проміння сумні:
«Не шукай її, дівчино бідна!»
Моя люба зоря
ронить в серце мені,
Наче сльози, проміння тремтяче,
Рвуть серденько моє
ті проміння страшні...
Ох, чого моя зіронька плаче!
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1