Гай-гай! Гай-гай! Гай зелененький! За те тебе полюбила, що ти молоденький! Очерет, осока, чорні брови козака! За те мати родила, щоб дівчина любила! А дівчина - горлиця до козака горнеться, А козак, як орел, як побачив, так і вмер!
Як на річку гусей гнала, Спотикнулась та й упала, За те мене мати била, Щоб я хлопців не любила, А я хлопців не любила, Тільки Петра та Данила, Тільки Гриця та Івана, Кучерявого Романа...
Приспів.
Ой, мати моя, А я донька твоя, Тоді було мене вчити, Як маленька була! А тепер я велика, Мені треба чоловіка. Ні старого, ні малого, Середнього, молодого.
Приспів.
Коли я вам наскучила, Так оддайте за кучера, Коли ж я вам допекла, Так оддайте за Петра. Щоб горілки не пив, Табаку не нюхав, Чужих жінок не любив, А то мене слухав!
Приспів.
Ой, чого ж не сплясать, Ой, чого ж не топнуть, Неужелі підо мною Половинці лопнуть? І гулять буду, І співать буду, З молодим козаком Танцювать буду!