Не можна змінити, що було, не можна забути все, що є, А доля туманом накрила обманом серце моє. Душа моя кригою знову вкрилась, Весна туди більше неприйде. Спливають хвилини в безодню щоднини, Там любов моя не живе.
Приспів: Пробач, що вітер лютий розірвав наше кохання, Пробач, що час невпинний загубив моє чекання. Любов, як кольорове скло, по світу вітром розвело, І сльози наші висохли давно.
Я згадую ночі, побачити хочу очей твоїх глибину. Вернись, моя мила, я дам тобі крила, - своїй самоті я шепчу. Я хочу вернути останню хвилину, коли я тебе відпустив. Не буду благати, не буду тримати, а просто скажу тобі - прости.