Ти, друже далекий, не знаєш
Про тугу безмежну мою,
Не відаєш, і не гадаєш,
Як жити в чужому краю.
Як плакати вслід за літами,
Прожитими на чужині,
І мовою рідної мами
Співати печальні пісні.
Як знов я побачу калину,
Що квітне в канадськім саду –
Згадаю мою Україну,
До неї крильми припаду.
У нас не літають лелеки,
В садах не дзвенять солов’ї…
Сюди не долине здалеку
Трембіта в ранковій імлі…
Так хочеться слово почути,
Народжене в ріднім краю,
І тугу навіки забути,
І душу зігріти свою!
ПРИСПІВ
Шануймо ж свою Батьківщину,
Вона ж бо на світі одна!
Сувора вона, чи гостинна,
Багата, чи бідна вона.
Бо тяжко в чужині вмирати,
Де навіть землиця тяжка…
Вкраїно, ріднесенька мати,
Чому ти далека така?
ПРИСПІВ
(написала Наталка Мохарук, Канада ?? але її слова дещо інші)
Канадський українець, мабуть еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2