йди до своєї мети - байдуже як важко ти приймеш мене моя казко_? в казку , яку сам написав в неї повірив , та закінчилась, а я дістав урок від життя , який запам’ятався до розуму дійшов , час настав існування дивне - багато дізнався воно часто суворе але дає другий шанс
може й ти не знаєш як писати ці рядки замахали вже по горло , задовбали ці плітки про нас одних , лиш про наше життя про ці паузи в яких залишись ти і я небо плаче дощем , да блять , заїбало серце потерпало щоб завтра не настало а може й добре що радієм і живем кращого місця вже в світі не знайдем сьогодні чи вчора , те саме існування дивні люди - забувають про кохання не вірять в побачене - довіряюь словам " Добрий вечір , добрий день , помогти вам_? " ці брехливі слова , які ранять аж серця ця брехня , ця не правда , рідні місця мого місця вже не стало зійшло в небуття моя мрія здійснилась - я пішов у життя... та тут не так просто як в фільмах здається не нехтуй життям , не вір шахраям не даруй кому-небудь - а то розіб’ється... а того , який склеїть , повір не знайдеться багато часу спливе , та ти не надійся поглянувши в життя , просто заспокійся те що пройшло , ніяк не повернути та низку невдач постарайся перетнути
йди до своєї мети - байдуже як важко ти приймеш мене моя казко_? в казку , яку сам написав в неї повірив , та закінчилась, а я дістав урок від життя , який запам’ятався до розуму дійшов , час настав існування дивне - багато дізнався воно часто суворе і не дає другий шанс ти не дивуйся мусить бути баланс що віддав - те й отримаєш , це справа часу своє щастя ще надибаєш , розітнеш сіру масу і її там знайдеш , і покохаєш і приймеш
схаменися друже , не буде завжди так ти ніколи не доб’єшся їхніх подяк не довіряй життя всім кому попало не сумнівайся в друзях поки завтра не настало завжди надійся , бо ніщо ще не пропало надійся на краще обіди забудь вір в справжніх друзів - вони тебе знайдуть_!