ти думаєш не чуєш на себе зважаєш всіх ігноруєш це все гра ніфіга це життя ти думаєш це чорновик а зря не варто схаменись. подумай. чи тобі треба водка , наркота що далі_?! які перетнеш ще грані корупція , банкнота в руці ти вже на межі ніч без сну не засипаєш думаєш про неї ти мовчачи кричиш ніхто не чує не допоможе не врятує про що твої думки тепер грань.життя - смерть аж так_? тобі цього треба подумай ще раз та враз думка...вона біжиш , спотикаєшся невже знову одна шум трасса ти відриваєшся. згадка про неї лише догадки а що я втрачаю забувши повсякденність летиш от її вулиця , будинок квартира ... дзвониш в двері друга ночі вона спросоння відкриває очі бачить тебе обнімає вона не забула ті почуття що були , а ти не подумав вона любила а ти її вартий подумай.. не знаєш буває серце розривається палає... що думати не знаєш...
пізна ніч розмова -чай_? кава_? -просто воду не вистачає повітря задихаєшся від неї невже так треба що я пропустив ах так - я любив кинув.пожалів.. зрозумів чи зможу повернути - питання хвилює до пів ночі міцні обійми.дім. він не засне продумавши усе наступний день білий кінь мерс 101 роза - букет він зрозумів любив її... не бачив не помічав тепер питання ти вийдеш за мене_? - так_! цієї відповіді він не чекав...
це все життя знаєш воно довге , не помічаєш знову клуби п’янки друзі зустрічі , стриптиз клуб вона дома одна що думати не знає хвилюється переживає може тепер її врятуєш _? а де там_?! вона забуття кокс, трава - оце життя де тепер її принц де букети що обіцяв він думав що знав не склалось як бажалось година п’ята над ранком він біля дому дзвінок - вона відкриває п’яний в хлам уваги не звертає а на столі вечеря вона чекала - він не прийшов вона знала запиив , покурив забув пропустив вже разом років три вона любить а чи надовго а це вже як знати.. а що їй ще втрачати_?
все швидко пролетіло йому сорок навіяло забув що любив.холостяк. він забив... іншу покохати не зміг вже сьомий сніг випав її давно не бачив де пропала давно не згадував а вона згадала фотографія над каміном нагадує про неї , про ті ночі шалені коли були разом всю любов крізь пам’ять пропустив хотів згадати - не вийшло... він залишив..просто відпустив... коли прийшла весна року вісімдесятого йому сімдесят бабло.спадщина кому віддати_? сина нема...тут згадав він про неї та вже пізно він не забуде її - хоч як старався знай перша любов назавжди вона справжня..... справжня