Я дочекаюсь тебе, мій коханий, Повір дочекаюсь І я в обійми твої, Наче зірка з небес упаду! І я зізнаюсь тобі, | Що кохаю, як вперше зізнаюсь, | Своїм теплом я, коханий, | Від тебе біду відведу! | (2)
Я дочекаюсь тебе, любий тато, Повір дочекаюсь, А поки ляльку свою бережу, Ту, що ти дарував, Я мрію, щоб ти побачив, | Як я в білій сукні кружляю. | Прошу тебе, повернись, | Ти найкращий у світі татусь! | (2)
Ти повернешся, бо знаєш, Що рідні серця відчувають! Ти повернешся, бо чуєш, Як молять вони до небес! Ти повернешся, ми віримо, | Знаємо й вірно чекаєм! | Наші гарячі серця | В злу негоду зігріють тебе! | (2)