Слава 1. Хтось літає високо і опускає крила. Хтось когось на висілки відправити хотів, але не ти, І не мене, і не себе,і не його, і нікого. А, може, ніколи. Одинока ніч чекає нас, як колискова. Знову я без дозволу встряю в чиюсь розмову – Не твою, і не мою, і не чиюсь, та нікого, Чи просто нікого: Пр.: Спитати, як твоє здоров’я, спитати, як справи, Спитати, чи не знаєш ти – що таке слава. Спитатися про день, і спитатись про ніч, І про кольори наших облич. Спитати, як твоє здоров’я, спитати, як справи, Спитати, чи не знаєш ти – хто такий Слава. Спитатися про день, і спитатись про ніч, І про вирази наших облич. А правду не скаже ніхто тобі, любий, Допоки не покажеш усім свої зуби як я, я, яяяяяяя. 2. Я літаю високо, не опускаю крила. Ти мене на висілки відправити хотів, але не зміг, Не допоміг, і свою руку не подав, Коли просила. А більше ж нікого. Самота під руку мене взяти дуже хоче, Але своє серце обіцяти всім охочим – просто сміх. І не тобі, і не мені, не вам усім, та нікому. Чи просто нікому? Пр: Спитати, як моє здоров’я, спитати, як справи. Спитати, чи не знаю я - що таке слава, Спитатися про день і спитатись про ніч, І про кольори наших облич. Спитати, як моє здоров’я, спитати, як справи. Спитати, чи не знаю я - хто такий Слава, Спитатися про день і спитатись про ніч, І про вирази наших облич. А правду не скаже ніхто тобі, любий, Допоки не покажеш усім свої зуби як я, я, яяяяяяя.