Ти той, з ким я мрію прокинутись. З ким хочу лежати поряд, відчуваючи як накриває, мов хвиля, моє оголене тіло шовкова постіль. Хочу липнути до тебе стегном,ключицею,спиною, відчувати, що «I'm totally lost in U».
Ти той, через кого у серці солодкі повені настільки стрімкі та сильні, що рвуть вени і пробивають наскрізь груди. Ти один серед всього цього словесного бруду кохаєш мене рідною мовою.
Коли я порожня й розбита, наче чашка, з якої мить тому втамували спрагу й у гніві жбурнули об стіл. Коли немає сил навіть на те, щоб вийти з цих 4х бетонних стін… Тоді саме ти той, хто мене ладнає, не жаліючи ані крихти сил та часу. Хто рятує від нестерпних нападів болю гарячими вустами й жартами, так що регіт мій відлунням котиться по горищу. Іноді я не знаю чому ця любов, мов хамелеон, від щастя змінює колір і чи я справді тебе заслуговую, чи справді я тебе варта, бо ти той, хто мене відродив, після того як інший до тла знищив.